Казки з фізики

Казка про сполучені посудини

Жив був чайник. Він був великий, з коротким широким носиком. Всі дуже любили чайник. Кип'ятили в ньому воду для чаю та кави. І, навіть, брали кип'ячену воду для приготування їжі. Чайник цим дуже пишався.

І ось одного разу, зовсім недавно, так, мабуть минулої п'ятниці, чайник раптом побачив (для нього це, звичайно ж, стало великим потрясінням), інший чайник.
- Що за неподобство, - подумали б ви на місці нашого чайника.

Але він так не подумав. Ні. Навпаки, наш чайник з цікавістю став розглядати новий чайник. Той був з вогнетривкого скла. Він був зовсім прозорий. Сам він був круглий, а носик у нього довгий і тонкий.

Але, що цікаво, вода і в самому тулубі чайника і в його довгому і тонкому носику була на одному рівні, хоч лінійкою міряй.

Спочатку наш чайник здивувався, в потім зрадів. Він зрозумів, що тулуб чайника і його носик - одне ціле. А раз вони одне ціле, то і вода в них буде на одному рівні.

- У мене так само - подумав наш чайник.



З тих пір він став з великою повагою ставитися до свого короткого носика.

* * *

Казка про важку кульку

Після розмови з алюмінієвою кулькою, свинцева ще довго-довго котилася і розмірковувала про свою лінь - інерцію. Ось спочатку вона лежала і лежала, ніяк з місця зрушити не могла. А тепер спробуй зупинися.

Вся занурене у свої думки, вона докотилася до краю столу, гепнулася вниз, прямо на щось м'яке і зупинилася.

-Ей, Ти що на мене сіла? Швидко злізь! - Почула свинцева кулька чиїсь незадоволені крики.

Це кричав шматок пластиліну, на який кулька впала. Пластилін був дуже незадоволений. Ще б пак! Свинцева кулька не тільки зім'яла його, але ще і ніяк не забиралася геть!

- Я не можу злізти, - промовила кулька, - у мене велика інертна маса. Лінива я. Якщо вже зупинилася, то так тепер і буду лежати.

- Інертна маса в неї. Подумаєш! Мене теж з місця не легко зрушити. Але я, принаймні не так сильно до Землі притягуюсь, як ти. - Продовжував обурюватися пластилін.

- А я притягуюсь до Землі? Не знав.

- Все притягуються до Землі, і один до одного, до речі, теж, тільки слабкіше. Земля ж ого-го яка величезна і всіх притягує дуже сильно. А чим важчий предмет, тим сильніше його Земля до себе тягне.

Так що мені більше зараз твоя гравітаційна маса заважає. Міра цього самого тяжіння. Ти мене зовсім розчавив! Гравітація - це тягар.

- Та ну тебе з твоїми складними поясненнями! Так би відразу і сказав, що важка я! А то маса гравітаційна ....

- Ти перша почала зі своєю інертною масою і лінню, - посміхнувся пластилін.

- Значить у мене дві маси, - задумалася кулька, - як це складно відразу дві маси мати. Тому, напевно, я й така важка.

- Ха-ха-ха! Ну ти зовсім мене заморила, а не тільки розчавила. Не задумуйся так сильно. І інертна, і гравітаційна маса по числах однакові. Тобто вони дорівнюють одна одній. Просто різні властивості тіла описують, одна - лінь, інша - тяжкість)